Ось опадає позолота,
І блякнуть красиві слова.
Осінь зачиняє ворота,
На порозі вже віхола.
Тумани окутують поле,
Пожовтіла зріла трава.
Тужливий смуток серце коле,
Зима входить в свої права.
А осінь знемогою в'яне.
Смиренно чекає кінця.
А холодний дощ барабане,
Тмяніє світло каганця.
Зима позолоту сховає,
Розпише морозом шибки.
З хурделецею заспіває,
Замете осені стежки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896314
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2020
автор: Віктор Варварич