🖤
А знаєш де рай? Цілунки губами від смаку вина.
А знаєш життя, це там де комета у небо лягла.
І зірка летить, ти поруч і холодно там за вікном.
Бо щастя це мить, що ти біля мене, не марю я сном. 🖤
🖤
Ти тягнеш магніт, не можу забути хвилини життя.
Ти терпке вино, яке у любові знайшло каяття.
Я чую слова, а погляд притягує пристрасну ніч.
Ти ніжна струна, яка ніжно грає, душею болить. 🖤
🖤
А сльози то мідь, яка осушила сосуди до дна.
Холодна душа, яку розтопити не зможе весна.
В обіймах топлю, я все це цепами закидую в мить.
Ти моя любов, і серце до болю у мене болить! 🖤
🖤
Ти випадок, ні, так просто мене не кидає в потік.
Життя, може смерть, я був на дорозі Небесних Воріт.
А ти ніби птах який заблукав і шукає життя.
Бо швидкість то спрага, яка не відпустить, мене до кінця.
🖤
🖤
І навіть, якщо, розірветься нитка любовних бажань.
Ти в серці, на вік, ти погляд мій, слово і навіть печаль.
Ти та, що як ніч, приходить і манить до ніжності душ.
Я вічно люблю, ти в серці знайшла заповітний мій ключ. 🖤
🖤
.
V/M XIII (Ти моє пекло і рай). . . .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896346
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2020
автор: VM XIII Vita