Підозрами може грішу,
Та часто одне помічаю:
Ти хочеш гарячого чаю,
Який я з собою ношу.
То горло у тебе болить,
То просто, нещасна, замерзла.
Напилась, зігрілась і щезла.
Як пара живеш... Тільки мить...
Для мене ж єдина платня -
Це усмішка вдячна... Звичайно!
А сам я живу, як той чайник!
Вода закипає щодня!
Зібрати б волю свою!
На зло б тобі чай цей не взяти!
Та ладен усе я віддати
За скромну подяку твою!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896405
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2020
автор: Сова