Осінній двір, скрізь купи з листя...
Красується на них сміття барвисте :
Пля'шки, непотріб, пакети з поліетилену...
Хіба нести в смітник - тут є потреба?
Лежать і зваблюють, як ніби, так і треба.
Поспішно хлопець підійшов до мене :
- Де тут смітник? Стаканчик викинути треба.
У відповідь йому : - В дворі катма,
Виходьте на центральну, поблизу тут нема,
До супермаркету. То ж буде недарма.
Пішов зтурбований хлопчина - далеченько,
Шукать смітник. І тьохнуло серденько :
- Який свідомий ! Хочеться радіти !
Не всім байдуже, як ми будем жити...
Чи довго матінка-Земля буде терпіти?...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896475
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2020
автор: Галина Лябук