Загублені усі стежки в дитинство,
Немає і у юність вороття,
Якби жила людина років триста,
Чи довшим їй здавалось би життя?
Цікаве запитання, та й не дивно,
Бо плин його занадто є швидким,
Здається, й не жила іще людина,
І не глибокі ще її роки,
А старість невблаганна наступає,
Й нові випробування шле їй світ,
І книжечку життя роки гортають,
В нім кожен сам собі готує звіт.
21.11.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896768
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2020
автор: Ганна Верес