Бабусі

Мої  двері  відкриті  для  Вас,
Моє  серце  не  замкнене  досі,
Я  дивлюся  в  вікно  кожний  раз,
Коли  світло  замінюють  зорі
І  здається,  що  там  вдалечі
Ваша  посмішка  щиро  сіяє
І,  здається,  що  там  Ви  мені
Знов  рукою  чогось  помахали.
Тільки  як  буду  йти  я  туди?
Як  знайду  Вас  у  тім  небокраї?
Знаю  точно  не  вернетесь  Ви,
Як  би  сильно  ми  Вас  не  шукали.
Повертаються  з  теплих  країв,  
Повертаються  птахи  додому,
А  до  нас  не  повернетесь  Ви
Вже  ніколи,  ніколи,  ніколи..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896943
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2020
автор: Katerina Ravska