засипано-пресипано.. зачинено.
мандрами холодними до спочинку.
свiт ховається за далечинню
грім по небу б'є..
своїми зорями.
скоро до людей іти вже впору їм
слухати молитви та прокльони
та усі поняття заговорені.
падають сніжкинки - не лишаються
світ давно не пахне простотою
давно не пишається однозначністю
шелестить з тобою.
стій де стоїш.
не роби нічого, що змінить час
ти вже впала
і там внизу
все, що погубить нас
ти лежиш в камінні нескінченності
зв'язана травами по руках
в полоні бездіяльності, нікчемності
не допоможе ні Господь, ні Аллах
стій де стоїш
кажу я знову
або змінюйся і вийди в світ
ти сама себе полонила путами
сама знаєш назад прохід.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897022
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2020
автор: Чхайло Анна