ПРОЗОРІСТЬ НЕБА (хоку)


.
Повертається
череда  з  пасовиська.
Вечір  над  селом.
.
Фіалковий  цвіт
безжально  топче  чобіт.
Безголосий  крик.
.
Березень.  Сніги
ще  землю  укривають.
Дух  самотини.
.
Квіти  весняні.
Та  очі  бачать  лише
кохане  личко.
.
Туга  відлягла
і  серце  в  грудях  б’ється.
Подвійне  щастя.
.
Іду  у  Всесвіт
й  безслідно  почезаю.
Незглибима  вись.
.
В  полум’ї  вогню
твій  образ  любий  бачу.
Усміхаєшся.
.
Не  збороти,  ні,
тяжку  розлуки  тугу.
Очі  сльози  ллють.
.
Мерехтять  у  снах
забутих  лиць  видіння.
Птахи-спогади.
.
Прозорість  неба
із  райдужних  мережив  –
чари  літоднів.
.
Живуть  у  світі
моїх  фантазій  діти:
замість  скель  –  сади.
.
Раювання  смак
в  хвилину  вечорову.
Всохла  річка  сліз.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897076
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2020
автор: Едельвейс137