По ярочку, по долині
Білим снігом Зима сипле,
Сіє крізь сріблясте сито
То лагідно, то сердито.
Вітер щоки надимає,
Розкидать допомагає
На кущі та на дерева,
Б"є у дзвони кришталеві
Морозенко в срібних шатах,
Річка буде замерзати.
Як в прозорому люстерку
В кризі видно дно далеко,
Де сховались зимувати
Раки з рибками та жабки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897319
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський