Скрізь по світі радість ходить,
Бо ніхто не верховодить.
Як прийде', теплом втішає, -
Звеселить, то розважає.
Поспішає в кожний дім
Хто в любові живе в нім,
Не чекає благодаті,
А сам трудиться завзято.
Чути десь дитячий сміх :
- Радість там, і море втіх !
До дорослих поспішає
В кого усмішка сіяє.
Якщо радість зайде в хату,
Може, навіть, в небагату.
Бачить, що любов панує, -
Тут візьме і заночує.
А коли у домі горе...
Кличе ВІРУ на підмогу.
Згодом з'явиться НАДІЯ,
З очей іскорка зігріє.
Перемозі радій теж.
Тоді радості - без меж !
Вір, вона завжди з тобою,
Бо не дружить із журбою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897363
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2020
автор: Галина Лябук