Не долюбив, не до кохав ще ти,
Не додивився білий світ в вікні.
Ще автомат в руках тримав у сні,
Відходила душа у засвіти.
Видих останній у темінь ночі,
Із вуст, з криком сови, на мить завис.
Упав в саду на білий падолист,
Ангел запалив на небі свічі.
І сльоза скотилася повільно
Із-під закритих на усе повік.
Без шуму в повітрі лився потік,
Душі побратимів стали щільно.
Прощання...Хрест в рушнику...Узори...
Червоно-чорні нитки - знак війни.
Він не дожив в ім’я України,
Щоби ми вільно жили на землі.
06.12.20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897367
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2020
автор: Валентина Ланевич