Чарівницею кличемо осінь,
Заклопотану і жовтокосу;
Вона золотом землю встеляє,
В високості пливе з журавлями.
Приспів: – Журавлі, журавлі, журавлята,
Не втомлюся до вас промовляти,
Журавлі ви мої, журавлі,
Так потрібні і небу, й землі.
Як застеле туманами осінь,
Поскладає отаву в покоси,
Пролетить над полями вітрами,
Попрощається із журавлями.
Приспів. (Той же)
Шамкотить стиха хвилями річка:
– Після літа схолола водичка.
Мчить-біжить вона за журавлями
І журливо до них промовляє.
Приспів. (Той же)
17.06.2012.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897508
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2020
автор: Ганна Верес