А на темному полотні сріблясте павутиння розляглось,
Таке гарне і ніжне, що захоплює подих.
З давніх-давен так повелось -
Його світло торкається землі мов ніжний дотик.
Хіба можливо залишитись байдужим
До краси цієї, що в небі майорить.
Скажи мені, мій друже,
Ти теж не можеш відірвати погляд,
Коли зірок магічна музика тремтить?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897620
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2020
автор: Mezu Svitlana