Сріблясті пасма з-під капелюшка,
Бентежний погляд ясни́х очей,
У відрах – квіти, узбі́ч – петрушка,
Та ще з десяток дрібних речей.
«Порадьте, пані, – спитав мужчина, –
Для найдорожчих який букет?».
Стрункий, високий, густа чуприна,
Легка усмі́шка, в руках – пакет.
«Візьму й петрушку, і всі ці речі,
Бо саме нині я їх шукав».
Обнявши ніжно худенькі плечі,
Про квіти знову перепитав.
Старечі руки творили диво,
Душі частинку вплела в букет.
Ціни не знала, то ж несміливо
Сказала: «Досить кількох монет».
«Ціну речам тим я добре знаю, –
Купюри легко в долоню вклав, –
За честь і радість букет я маю
Вручити Вам». І квітки віддав.
Та й розпрощався. Не Попелюшка –
Стояла Вчителька вже в літах.
Сріблясті пасма з-під капелюшка.
Бентежний погляд в ясних очах.
© Галина Брич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897715
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2020
автор: Галина Брич