Вже зовсім небагато залишилося днів до Нового року. Яким він буде і що нас чекає? Однозначно можна сказати, з огляду справ в державі, що легким він не буде. Занадто багато проблем «по приколу» ми своїми руками зав’язали в тугий вузол і він ще більше затягується.
Та попри всю складність ситуації в економіці, з короновірусом і в війні на Сході, я хочу звернути увагу на одну важливу дату, можна навіть сказати – ювілейну дату, якою стане 2021 рік. Саме в цьому році виповниться рівно 300 років з того часу, як Петро I в далекому 1721 році перейменував Московію на Росію, присвоївши не тільки назву, що їй ніколи не належала, але й історію. Не думаю, що в Кремлі це згадають і будуть святкувати цей ювілей, адже це не ті «скрепи», які вони віками вибудовують з історії Київської Русі. Тож варто їм нагадати їм про це. Нагадати їм, що вони московити, а Московія пряма спадкоємниця Орди!
З цього приводу Карл Маркс в своїх статтях «Викриття дипломатичної історії ХVIII ст.» писав: "Історія Московії пришита до історії Русі білими нитками… Не сувора слава норманської доби, а криваве болото монгольського рабства було колискою Московії, а сучасна Росія є нічим іншим, як трансформацією останньої." З огляду на сучасну Московію це виглядає так, як написано не кілька століть тому, а буквально сьогодні! Вбивчо вірна оцінка!
Тоді, у ХVII -ХVIII століттях, ми не мали можливості обстояти свою історичну назву, свою історію, запобігти знищенню писемних пам’яток та фальсифікації, переписуванні історії, але українці завжди негативно сприймали факт крадіжки їх історичної назви. Так, Тарас Шевченко у своїх творах ніколи не вживав слова Русь по відношенню до Росії. Він завжди називав її тільки Московщина!
То ж ніщо не мішає нам почати робити це сьогодні і почнімо це з назви. Повернемо Московії її історичну назву! Особисто я намагаюся в своїх поезіях вже давно використовувати саме назву Московія, як позначення території і московити, як населення. Бо це аж ніяк не федерація і не народ. В цьому навіть є своя перевага, бо за слово московит фейсбук не блокує, так як за слова москаль чи кацап. Тож використовуймо всюди лише історичну назву Московія і московити!
Ніхто в світі не називає чужі народи їхніми назвами, називають своїми, відповідно до усталених мовних і історичних традицій. Так фіни себе і країну називають Суомі, угорці себе називають мадярами, а шведи, англійці і німці угорців називають уграми. Тому якщо московіти називають себе «русскими», то це зовсім не зобов’язує нас їх теж так називати. Вони споконвіку були московитами, бо держава їхня звалася Московія. У нас є усталена історична назва для цього народу і для цієї території, а «Росія», чи як там – ерефія, це вкрадена назва. То чому ми, ті у кого її вкрали, повинні сприяти цій крадіжці?
Головним в питанні відновлення сусідній державі і її народу історичної назви Московія і московити є політична воля правлячих еліт України. Та на сьогодні правлячої, української еліти в державі не існує, є «слуги» з комплексом малоросійської меншовартості. Було би добре на законодавчому рівні закріпити щоб в підручниках та атласах використовувалася назва Московія. Та на такий подвиг слуги не здатні. Але громадянське суспільство цілком може і повинно поставити «питання Московії» на порядок денний і почати використовувати тільки цю історичну назву. Вода камінь точить, тож все залежить від нас. Ще донедавна ми і мріяти не могли про безвіз і Томос. Так і в цьому питанні. Це буде непростий шлях, але його треба пройти, щоб здобути перемогу у війні з московським агресором і на цьому фронті. Бо як писав Конфуцій: «Хто називає речі своїми іменами, той побудує світ».
Мирослав Вересюк
м. Вінниця
10. 12. 2020 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897722
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2020
автор: Мирослав Вересюк