[i] коментар на твір http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897420[/i]
вона любила каву і корицю
не шоколад, а швидше цвілий сир
вона не схожа на домашню кицю
хоча не родич їй і дикий тигр
вона любила... так, вона любила
любові в ній, як повені - за край:
цей світ, людей і калли ніжно-білі
і розсипала: треба - забирай
серця натомість... чи вона просила?
самі несли, як жертви на вівтар
відмовитись не вистачало сили
дають - бери, а б‘ють - тримай удар
кохання ж - дар, за нього не боротись
його чекати треба, як трамвай
от і стояла. і чекала доти
допоки хтось не скаже: «на, кохай»
чи хтось казав? а, може, не почула?
чи сприйняла за недолугий жарт?
вона пішла... лише жасмин й пачулі
лишили свій незримий аромат...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897738
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2020
автор: Ulcus