Ніхто іще не розгадав,
Де джерело живе любові,
Коли в одних душа рида
За тими, хто не вийшов з бою,
А в інших – черствістю зійшла,
І похитнуть її несила,
З байдужістю вона зрослась.
Такий не стане вірним сином
Ні для матусі, що життя
Колись йому подарувала,
Скоріше стане він сміттям.
В часи ворожої навали
Такий всіх зрадить – не моргне –
Ту ж матір, друга чи державу,
Й життя його також зігне,
Бо ж серце і душа іржаві.
Отож, плекай в собі любов
І до землі, і до дитини,
І джерело озветься знов,
Засвідчивши звання людини.
9.12.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897784
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2020
автор: Ганна Верес