Підкрадається вечір здалека,
День зимовий маліє в вікні.
Звід махає крилом, мов лелека,
Що поніс літо в інші краї.
Нам залишив на згадку пір’їну,
Що згубилась на чорній ріллі.
Перейшла осінь повагом в зиму,
Забіліло сніжком на землі.
Підморозило щоки та носа
Дітворі невсидючій в дворі.
Позирає на них галка скоса,
Відчуває неспокій в гнізді.
Граб скрипить щось гіллям біля неї,
Задрімав, певно, міцно - старий.
Правди він не розкаже своєї,
Зрозуміти усе - вік малий.
11.12.20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897851
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.12.2020
автор: Валентина Ланевич