Знов наберу… у долоню, листків жмуток,
Майже сухі… кольори втратили красу,
Сховаю в них, в`їдливий осінній смуток,
І підпалю… хай в полі згубляться сліди.
Вітрисько полум`я шмагав, гонористо,
І шаленів вогонь із димом гуготів,
Вверх підійнявсь, витанцьовував іскристо,
Мені здалось, прогріти душу захотів.
Останній лист… летів, безнадійно крутивсь,
По ньому жар, то завершальна надія
Що врешті смуток, вже полум`ю підкоривсь,
Свободи дух, моє серце й душу гріє.
10.11.2018р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897917
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.12.2020
автор: Ніна Незламна