Мої дракони
Такі різні і самотні,
Літають уві сні, ловлять веселку.
Чи подужає їх хтось - не знаю,
А може, я подужаю, а може, вже й не треба то мені.
Розправляють свої крила,
Буває, навіть, закривають сонце.
Вони могутні і красиві, але боюся їх,
Тримаюся осторонцем.
Не шукайте змісту в цих словах,
А як знайдете - то не побійтеся сказати,
Бо страх малює нам драконів,
Які часто заважають високо літати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897979
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.12.2020
автор: Mezu Svitlana