Огорнув усе навколо
Сірий та густий туман,
Покотився він по полю,
По горбках та долинах.
І фіранками завішав
Луки, річку й береги,
Вився дим його над лісом
Й гірко плакав від нудьги.
Як прокинулося вранці
Й викотилось із-за хмар
Та всміхнулось сонце ясне,
То ховався у ярах
Так поволеньки-поволі
Той туман, як сірий кіт.
Десь в затишному куточку
Преспокійно спати ліг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898005
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.12.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський