Я не клянусь собі тебе забути:
Пусті слова не кидаю на вітер,
Бо я не можу світлий спогад вбити.
Думки про тебе не дають заснути...
Усе мені нагадує про тебе:
Дощу краплинка на моїй щоці,
І лінія любові на руці,
Й дзеркально чиста синя вічність неба.
Бо ти - це я. Бо ти живеш в мені.
Ти - подих вітру у моїм волоссі,
Мелодія в травневім стоголоссі
І ніжністю народжені пісні.
Ти - промінь сонця, що цілує в очі,
Гірке зітхання в мене на устах,
Ти - мрії і надії білий птах,
Ти - зоряні, сльозами вмиті ночі.
Не думати про тебе неможливо...
Хто відповість мені, як далі бути?
Так хочу - й так не хочу я! - забути...
Живи в мені! Все інше - неважливо...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=89803
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.08.2008
автор: Miracle