Коло за колом

Коло  за  колом

Коло  за  колом,  на  Годиннику  Життя,
плин  часу  не  змінити,  не  спинити,
а  так  не  хочеться  з  Буття  у  Небуття,
ще  так  багато  хочеться  зробити.

Ще  не  закінчено  багато  різних  справ,
незроблене  не  можна  залишити,
на  цім  шляху  ніби  нічого  не  проспав,
а  потяг  мчить,  його  не  зупинити.

Мчить  без  упину  крізь  Тунель  Життя,
мабуть,  наступна  станція  остання,
і  вже  примарне  світле  майбуття,
і  просто  хочеться  дожити  до  світання.

Почути  спів  пташок,  зустріти  Сонця  схід,
і  День  новий,  як  подарунок  Бога,
у  цьому  Світі  свій  лишити  слід,  
ще  до  кінця  не  пройдена  дорога.

Я  ще  зустріну  не  одну  Весну,
іще  долатиму  за  колом  коло,
попри  всі  негаразди  й  сивину,
я  ще  не  роздивився  все  навколо.  

Ще  шлях  мій  не  пішов  за  Горизонт,
ще  сподіваюсь  до  Межі  далеко,
і  мабуть  є  у  цьому  свій  резон,
і  ще  до  мене  прилетять  мої  лелеки.

На  крилах  принесуть  тепло  Весни,
надію  і  на  краще  сподівання,
віру  у  Диво  і  чарівні  сни,
у  сенс  Буття  і  Весняні  світання.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898030
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.12.2020
автор: Harry Nokkard