Шо для нас людина,
Що для нас життя.
Без надій
і без коріння
Ми чекаєм забуття.
Як хочеш щось казати
не мовчи,
І не ховай слова
в свої долоні.
Ти ці слова
написані кричи,
Щоб всі почули
що ти у полоні.
Мелодія твоїх
Пустих образ,
кривих стежок,
Що не дають відчути
все до краю.
Страшних подій,
чужих тривог,
Які в душі вже сотні раз
Руйнують те,
чого вже й так немає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898041
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.12.2020
автор: Cosmos_03