Бач! Не усвідомлюю свій вік,
Хоча навколо мене пусто,
Бо друзів змив життя потік
Недбало в забуття намисто.
Вік не зменшують мені вже
На десять чи п'ятнадцять років,
Та Доля мене ще береже,
Бо багато ще є Уроків.
У дзеркалі – сивий/лисий хрич,
Без дзеркала – танець задумів.
Тому, напевно, не чую клич
Тих, чий спів життя вже відгримів.
04.11.2020
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898049
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.12.2020
автор: Левчишин Віктор