Він витязь - не в шкурі, він витязь - у слові,
Він житиме вічно в своєму народі,
Уособлення віри, надії, свободи,
А ще-символ знань, боротьби й перемоги,
І першопроходець, що вийшов з народу.
Найкращий поет із поето-когорти-
Івана Франка і Тараса Шевченка,
І нашої Лесі, і Ліни Костенко...
Він промінь потужний у всій Україні,
І слава про нього живе і понині,
І житиме вічно в моїй Україні.
Несуть його слово народні поети,
Що вірять у слово і добрі прикмети...
І пишуть про нього, завжди пам'ятають,
І твори його до висот піднімають.
Борису Олійнику, Миколі Томенку
Завдячуєм ми за Василя Симоненка,..
А ще Гончару і Шитовій колезі,-
За твори чудові і збірки поезій,
І пам'ять про нього ніколи не вмре,
І в наших серцях він, і в душах живе.
Пророцтва його і його воскресіння,
І житиме вічно поета творіння.
Василь Симоненко-він з нами щоденно,
І твори його живуть в сьогоденні,
І житимуть вічно, вони незабутні,
Нестимуть нащадки у світле майбутнє!..
P/S: 13 грудня 1963 року на 29 році життя помер український поет, журналіст Василь Симоненко. Поховали поета на Черкаському цвинтарі у люту холоднечу - 16 грудня 1963 року. Згорьована мати, молода дружина, маленький синочок, родичі, міцеві друзі - журналісти, та й приїжджі зі столиці. Поіменний список ( по живих слідах) зберігся хіба що в КДБ. Адже Василь був частим гостем саме тих шістдесятників, яких "опікувало" недремне око чекістів.
Загадкою залишилося інше: як же сталося, що в такому віці (до 29 років не дожив 25 днів) помер талановитий поет, письменник, якого Олесь Гончар згодом назве "витязем молодої української поезії" ?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898063
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.12.2020
автор: геометрія