Танець із Воландом

У  порожній  кімнаті  холодно.
Павутинням  звисає  страх.
Я  сьогодні  танцюю  з  Воландом
і  страшенно  боюсь  комах...

Я  сьогодні  зробилась  привидом
і  придбала  нову  мітлу.
Я  людей  безпідставно  кривдила...
Учорашню  пам`ять  зітру...

А  на  ранок  -  звичайні  спогади:
павутиння,  нова  мітла...
і  містичний  танець  із  Воландом...
Це  самотність  до  мене  прийшла...

Захиталася  стеля  над  ліжком...
В  товаристві  старих  свічок
розмовляю  із  дзеркалом  нишком,
чує  тільки  Домовичок...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=89812
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.08.2008
автор: Ясмін