Який то дар Українське мистецтво!
Козацький слід у вічності не зник ...!
Талан душі й просте людське шляхетство
в барвистих квітах ляже на рушник.
Проллють дощі блакитні-свіжі фарби
на полотно духмяних конопель
і в чистім полі з ярої пшениці
здійметься в синє небо журавель.
Вплітає голка кетяги калини —
червоний колір, в дивовижність снів.
Промінням сіє сонечко жарини
на килими яскравих-світлих днів...
Бузьковим цвітом напуває тишу
купальська ніч у вихорі вінків.
Дівоча пісня зачарує душу
в небеснім вальсі зоряних вогнів.
Гудуть джмелі в садах на полонині,
в квітчастих горах бджоли носять мед...
Зліпив дідусь горобчика із глини...
Най мудрість плине з юністю вперед!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898134
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.12.2020
автор: Олег Крушельницький