Поснiдав

Злий    ходив    Петро    по    кухні
(Бо    вночі    погано    спав),
Заглядав    в    миски    і    кухлі  –
Щось    їстівне    там    шукав.

-Нащо    знову    ти    купила
Ліверну    цю    ковбасу?
Думаєш,    що    в    ній    вся    сила?
Дасть    здоров’я    і    красу?

Технології    бракує,
Зроблена    вона    не    так,
Якщо    хтось    її    купує,
То,    хіба    що,    для    собак.

-Та    не    гавкай    ти    вже    зранку!  –
Крикнула    йому    жона,  -
Можу    ще    зварити    манку,
Кажуть,    корисна    вона.

Ліверка    -    це    твоя    мрія,
Зранку    ти    жереш    за    двох:
Три    собаки    її    їли  –
Ні    один    із    них    не    здох!

-Та    не    злюсь    я    ні    на    кого,
Зараз    миску    принесу,
Якщо    більш    нема    нічого  –
Радий    вже    й    за    ковбасу!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898215
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2020
автор: Катерина Собова