Діти, кажуть, – матусі квіти –
Мудро й точно мудрець сказав,
Ставши істиною-завітом,
Не зів’яла їх суть, краса.
Серце мами – скриня любові –
Все воно у собі вміща.
У молитві святій до Бога
Вміє дітям гріхи прощать.
Чи ж немало бува любові
У матусинім серці? – Ні!
Стати матір’ю – воля Бога.
Її доля – в її зерні!
Як любові воно нап’ється,
Буде квітнути й від тепла.
Душа матінки посміхнеться,
Бо в житті вона відбулась.
Й тоді стане, як птах, крилата,
Здатна діток обнять і світ.
За любов це для неї плата.
Не шкодуй же себе для квіт!
14.12.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898276
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2020
автор: Ганна Верес