Мов гілка вербова гнучка…
тут ґроно калини рясне.
Немов повновода ріка,
ще схожа на сонце ясне.
Ожиновий цвіт… в споришах…
біжиш все вперед по житті.
Ой, рідна стежино ясна,
скажи, що чекає в путі?
Розкриєш секрет, чи змовчиш?..
Я знаю, не скажеш про все.
Не раз ще спіткнемось в путі,
своє ти підставиш плече.
Ожиновий цвіт… в споришах…
біжиш все вперед по житті.
Ой, рідна стежино ясна,
скажи, що чекає в путі?
До світла, стежино, веди,
де колосом хилиться лан.
Тут ранки зустрінем в росі,
даровані Богом всім нам.
Ожиновий цвіт… в споришах…
біжиш все вперед по житті.
Дай, рідна стежино ясна,
із щастям зустрітись в путі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898317
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2020
автор: Надія Башинська