ВОРОГ

Не  пусти  ворога  у  душу,-
Хай  захлинеться  власним  злом.
Не  волочи  тяжкую  ношу.
Ти  є  ніхто.  Ні  з  чим  прийшов
В  цей  світ  прекрасний  чи  потворний,-
Це  вже  як  сам  собі  сприйняв.
Сам  пропихаєшся  між  жорна.
Ті  жорна  сам  собі  і  склав.
Понавигадував  сюжетів,
Що  задля  тебе  весь  цей  світ.
Понатягав  в  життя  предметів,-
Ними  ж  опікуватись  слід.
Від  адекватності  сховався.
У  голові  своє  кіно.
А  якщо  фільм  там  про  нещастя,-
Твій  ворог  –  ти.  Один.  Давно.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898334
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2020
автор: Пісаренчиха