Маленька чорна сукня. Оголені плечі.
І кров по венах потоком бурхливих рік.
Чарівний, тихий торкнувся до вікон вечір.
Питання й страхи тут зовсім недоречні.
Затамуємо подих... Зупинимо часолік...
Маленька чорна сукня додолу тихо -
гаряче серце нестримно зліта увись.
Таких п'янких бажань нестримний вихор.
І навіть погляд твій подарує втіху.
Слова тут зайві. Мовчи. Просто -торкнись...
Розтанули, розчинилися без вагання,
втрачаючи лік хвилинам пірнали у ніч.
Шаленіючи, смакували своє кохання.
І щоразу, немов уперше або востаннє,
маленька чорна сукня сковзала з пліч.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898338
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2020
автор: Юлія Сніжна