[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=jaOMChPi1yI
[/youtube]
Не все опало іще листя,
Хоч вже нагрянула зима.
Невже літати нема хисту,
Можливо, щось іще трима?
Чи ще пожити трохи хочуть,
Побачить небо голубе?
Вони до вітру щось шепочуть,
Чи оправдовують себе?
А вітер слуха так уважно,
І ніжно гладить їх крильми.
Та раптом - рух необережний,
І листя падає з слізьми.
Так не збулося, що гадалось,
Вони лежать вже на землі.
Іще хвилинку повагались,
Та їх надії замалі.
Постелить сніг їм ковдру білу,
У інший сон впадуть тепер.
І цю картинку посивілу,
Так швидко час прийшов і стер.
І сніг розтанув вже водою,
Лишилось сіре полотно.
Не стала казка ця журбою,
Бо це було давним - давно...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898412
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2020
автор: Н-А-Д-І-Я