Чекаю Свята, як в дитинстві,
Щоб мандарини й Миколай,
А під ялинкою смачні гостинці,
Калач на покуті, неначе коровай…
Щоб ніжний снігопад пухнастий,
Санчата, як в дитинстві, на снігу,
Усі рум’яні від морозу та від щастя,
Коли гуртом ліпили Бабу Снігову…
Сліди дідуся у снігу отім глибокі,
Мітла з берези, що упала під поріг,
Тими слідами я й свої робила кроки,
А потім хтось змітав із спини сніг…
Той борщ пісний, що готувала бабця,
Кутя матусі та смачнющі пампушки,
Ще прабабусі той фаршмак із оселедця,
Узвар духмяний з яблук, меду і води…
Ще згадую того Мороза, як гукали,
Прийшов до нас щоб їсти він кутю,
Озимину морози щоби не чіпали,
А залишили всі поля стрічать весну…
Якесь казкове все було й величне,
Навіть медовий коржик чарував,
А нині все якесь буденно-звичне,
Хоч маєм розмаїття дивних страв.
То ж Магію того Різдва чекаю знову,
Щоб Миколай тайком усе ж прийшов,
Приніс й мені ялинку різнокольорову,
Та ті дитячі мрії в серці віднайшов…
Думками у дитинство повертаюсь,
У снах будую знову плани на життя,
Та вранці, як реально прокидаюсь,
В душі ятриться гірко болем пустота…
В дитинстві мріялось й тоді здавалось,
Що все здійснене і реальне навкруги,
Рукою тільки дотягтись зосталось,
Щоб враз впіймати щастя й на завжди…
То ж знов чекаю Свята, як в дитинстві,
Хоч розумію, що таким вже не прийде,
Бо навіть магії вогнів моїй ялинці,
Ніякий Миколай Святий не принесе…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
17.12.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898442
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2020
автор: Lilafea