Втомився, мабуть, Ангел мій
Його тривожу вже щоденно,
Нових шляхів шукаючи й подій,
Щоб не пройшло життя даремно.
Мій Ангел залишивсь дитям,
Таким наївним й безтурботним,
Окрилений й зігрітий почуттям,
Хоч час сплива вже незворотній…
Мій Ангел шепче крадькома,
Щоб не спішила ще старіти,
Бо в чистоті оновиться душа,
Якщо залишимось, як діти…
Шаную трепет Ангела свого,
Не смію я йому не довіряти,
Хоча у світ жорстокий завело,
Його тендітності вже не здолати..
Втомився, мабуть, Ангел мій
Життям моїм зі мною жити,
Але готовий до рішучих дій,
Якщо не здатна вже й творити…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
18.12.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898520
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2020
автор: Lilafea