Живуть у світі
Моїх фантазій діти:
Замість скель – сади.
В пустелі омертвілій –
Струмок дзвінкоголосий.
.
Розкоші вічні
За брамою у раю.
Йди! Спромоги час!
Моментом користайся,
поки є воля неба.
.
Мріють небеса
В повечоровій барві.
Скапує роса.
Світлячки-ліхтарики
Засвічуються в травах.
.
Яснозоряний
На землю смерк спадає.
Затишок душі.
Неначе вже колись я
Таке переживала.
.
Щаслива доля
Земне життя провадить.
Ні, ми не раби.
Та чи людина знає,
Що доля їй готує?
.
Стає росою
Нічна імла на квітці.
Сльози росами
Збігають по пелюстках
Оманливого щастя.
.
Розпукується
Поранку ніжна квітка.
Не вагайсь! Живи!
Усе тобі дається:
Найкраще безкоштовно.
.
Прозорість неба
Із райдужних мережив –
Чар моїх видінь.
А чи то захід сонця,
чи схід – не описати.
.
Японська вишня
Рожевістю фламінго
Проснулась в горах.
Світанок легкокрилий
Сонячну віщує мить.
.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898723
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.12.2020
автор: Едельвейс137