Холодні краплі стукають по склу,
І вітер грається зі спраглим листям.
А я тебе люблю. Люблю. Люблю!
Хоч я і не твоя. Хоч я й не близько...
Заплющу очі. Посмішка на віях...
Хай падає кришталь дощу на плечі.
Я бачила цей дощ в ранкових мріях.
... Кохання і любов - це ж різні речі?!...
До неба свої очі підніму.
Хай вони будуть мокрі не від сліз.
Чому я так люблю тебе? Чому
Не бачу суму й горя на землі?...
В калюжі заглядають сірі хмари,
Мерзлякувато щуляться травинки.
Я ж - повінь неймовірного тепла,
Хоч я і не твоя. Хоч ми - не половинки.
Безмежно дякую тобі! Я не вмираю
Тепер від егоїзму й негативу.
А дощ шумить. Він, певно, також знає,
Що я люблю! Що я така щаслива!...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=89877
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.08.2008
автор: Miracle