Рабине щастя — щоб нічого не робити
Шмаркати в стелю, жерти через край,
Гуляти, грати, скільки влізе пити ...
У рабському світогляді — це Рай!
Нажертися й на сонці пузо гріти,
А потім у баюру потягне ...
За теє щастя ладні дітей вбити -
Нехай вас теє “щастя” омине
Свиняче щастя — то свиняча доля:
Нагріб, накрав, сховався у свій хлів,
Аж як відʼївся - що кнура заколють -
В неволі жив — то те і заслужив
І годі їм жалітися на Бога
Не по молитвах судять — по ділах
Хто жив рабом - у пекло і дорога
Це скажуть вам і Будда, і Аллах
А той, хто каже, що “раби ви божі” -
Підліший ворог людства на Землі
Рабине щастя — для свиней і гоже -
В багнюці, у хліву, в пітьмі, імлі
Прокиньтесь, люди! Вибір лиш за вами -
Або ви вої, або "хата з краю" ...
Не гідний рід, що славиться рабами -
Рабів до Раю не пускають!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898913
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2020
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)