ГРАНЬ

Зотліти  в  твоїх  обіймах,
Листаючи  часу  рештки?
А  там  десь  гумові  шини
Димлять.  Боротьба,  арешти.

Упитись  п’янким  нектаром,
Закрити  тобою  світ  весь?
Хай  мимо  йдуть  вчинки,  кара,
Вся  інша  натхненна  єресь?

Мій  вибір  –  ковток  цикути.
Оголене  страхом  втрати,
Розхристане  і  розкуте
Кохання,  на  грані  страти.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898916
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2020
автор: Пісаренчиха