вгадаєш-ні по кому дзвін_
злякаєшся скупої вдачі_
зворотній відлік тиші паче
серед світоглядних руїн
муштрує серце крижане_
>
нічийна тінь наздожене_
золотосяйна сутінь грудня
марудить совість непідсудну,
куйовдить спогадів сміття,
обводить колами хрести_
>
снів віщих хащами брести,
сухі суцвіття мар під ноги_
скляна стіна / струна тривоги,
тріск порцеляни / сміх жерця /
сюжетна гілка без кінця_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898932
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2020
автор: Ки Ба 1