Лечу над чудернацьким світом –
Так вдома ми, а чи в гостях?
Що, всі забули Заповіти,
В Добро й Любов вбивати цвях?
Одним лиш днем – лише кишеня,
Так це ж завідомо кінець?
Вже й глузду не зосталось – жменя?
Ось й бумеранг..., всьому вінець!?
* * *
Лечу над дивним білим світом,
Душа готова обійнять
Це сонечко ясне, як літом
І всіх людей, що вже не сплять...
Щоб в їхніх душах, їхнім серці
Лише Любов й Добро жили –
На цій планеті, а не десь це,
Лиш радість й щастя відбулись.
Бо ж досвід наш перед очима,
І Небеса сказали ВСЕ!
То ж: горе, болі, війни – мимо,
Казки про ворогів, не сенс.
У добрій волі всіх народів –
Ізнищити знаряддя вбивств,
А всі трильйони війно-родам –
Для соціальних нужд доби!
22.12.2020р.
День
п'яти двійок
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898984
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.12.2020
автор: Променистий менестрель