Знов сірий ранок... Потім - сірий вечір.
А потім - дощ. Й похмура сірість хмар.
Чекаю сонця. Та не стане легше...
... Якби Він знав, якби Він тільки знав!
Тоді усе було б не так, як зараз:
Тоді безмежно світлим став би світ,
Тоді усе було б до болю гарне.
І ніжне. Й чисте. Назавжди. Навік.
Та я боюся. Я зламала крила.
Я не літаю. Я чекаю змін.
Я не співала ще. І не творила.
Єдине, що мене врятує - Він.
Я не прокинусь без дзвінких акордів.
Я не відкриюсь без Його тепла.
Я не відчую вітру вільний подих.
Я - ніч без сну, я - човен без весла.
... Як хочеться, не стримуючи біг,
Так крикнути, щоб Всесвіт задрижав
У лабіринті пройдених доріг:
"Якби Він знав, якби Він тільки знав!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=89900
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.08.2008
автор: Miracle