[i]Про тебе думка гріє в холоди,
Зринає золотавим зорепадом.
Палка душа продовжує кохати –
Промінням Сонця ти в мені завжди.[/i]
Сріблиться променистий мельхіор.
Уламком щастя з нашої планети –
На небосхилі ми тепер дуетом,
Так мчить до тебе серця метеор…
[i]Краплини зір небесно-золоті –
Кохання, що дано було зустріти.
Частинку ту, єдину в цілім світі –
Буває, не розгледиш у житті.[/i]
Магнітом дві душі в одну летять,
Нікому почуття ці не спинити.
В коханні два стрімких метеорити
Черпають щедро Божу благодать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899018
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.12.2020
автор: Білоозерянська Чайка