Переплутали чорне з білим,
розмішали вже біле з сірим.
До червоного тягнеться чорне,
біле радість до себе горне.
Чорне хмуриться, всіх жахає
і здоров’я, глянь, забирає.
А у білого усмішка щира,
чорна сила її прикрила.
Якби чорними тільки ночі
і земля в ріллі, терна очі.
Якби темними – руки умілі,
ті, що хліб золотий зростили.
Переплутали чорне з білим,
розмішали вже біле з сірим.
До червоного тягнеться чорне,
біле радість до себе горне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899024
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.12.2020
автор: Надія Башинська