Люблю- люблю ті кольорові сни.
В них так багато світла і весни.
Політ між хмарами у синю просинь,
Куди заплакана не ступить осінь
І де відсутні сірі валуни.
Буває, в снах живе пересторога.
Можливо, не проста в той час дорога
І зупиняєшся ти час від часу,
Малюєш кольорами сіру масу...
Дорога часом і крива й дворога.
Важливі вірні висновки і кроки.
Усі поразки – золоті уроки,
Бо падаєш, а потім – стрімко вгору,
Зміцнивши силу духу як опору
І підсвідомість – в світлі, як в покорі.
Тоді – сни кольорові, ясні зорі.
11 вересня 2018
(с) Валентина Гуменюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899026
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.12.2020
автор: палома