Як серед тої сірості людської,
Серед підступності і лестощів пустих,
Коли ніхто не знав в житті такої,
І не згорав в шаленстві мрій простих …
Чому була дарована за гордість,
Чому була дарована за спів,
Чому була одному наче хворість,
А іншому лише принесла гнів …
Чому була оцінена високо –
Дорожче навіть за людське життя,
Чому тобою гралися пророки,
Чому нема за тебе каяття?
Як серед тої хмурості людської
Стоїш неначе споконвічний мур,
Якщо не знав в житті колись такої,
Таке життя складається з тортур …
Чому така прекрасна і велична,
А іноді жорстока і лиха,
Чому буденна й небуденна звично
У сні приходить, і у сні стиха …
Як ти така, чому ж тебе так кличуть,
Чому назвали іменем людським,
Придумали і казку, й думу, й притчу,
Ти є усім, а іноді нічим …
Бо в цьому є твоя таємна велич,
Що ти з дрібного робиш раптом все,
Своїм теплом пів світу наче встелиш,
Пів світу мріями про тебе оживе …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899048
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.12.2020
автор: Дружня рука