Волхви на карантині у оазі
Зміняли ладан й смирну на вино.
І ангели німі у синіх масках
Вдивляються у землю, наче в дно.
Немає пастухів в холодних пустках.
Лиш сон – чудовий, дивний смерті брат
Дає нам спокій на хмарин подушках
Під час хвороб, буденності і свят.
І тільки сніг нагадує невинність,
Та сниться грішна і свята любов.
До часу несемо свою повинність
Ми неодмінно прокидатись знов.
Там у світанках сірих бляклі тіні
Відмиють плями попелу з душі.
Заплутаються в теплих сновидіннях
Колядки невідомі і старі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899082
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2020
автор: Ольга Білицька