[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=fgxCWnLBOdU[/youtube]
Пройшовся дощ, як по бульвару,
І змив весь бруд, що на шляху.
Та вітер швидко прогнав хмари,
Надав дощу оцим страху.
А хмари мчали, озирались,
То тут, то там ще крапав дощ.
Та хмари все ще опирались,
Себе узріли в воді площ.
Висять на гілках лиш краплинки,
Прозорі, ніжні, дощові.
І кожна, як дощу дитинка,
Лишив на згадки ще живі.
Притих і вітер, задивився,
Не руш картинку чарівну!
Він поряд них все ж поселився,
Залишив гру цю гріховну.
По гілках бігає малеча,
Мабуть, не знає, що є страх.
Та враз завіяла хуртеча -
І зникли крапельки в снігах...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899263
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2020
автор: Н-А-Д-І-Я