НЕ СІЙМО ЗЛА, ЙОГО І ТАК ВДОСТАЛЬ...
Ковтну образу,
Наче щось огидне.
Не стану сіяти
зобидливі слова,
Хоча душа тремтить,
бо дуже зимно,
Хай виллється у вірш
вся гіркота.
Стерплю, пробачу,
Пропущу крізь серце.
І виплачу з сльозами.
Наодинці.
Душа щемить.
Аж до самого деньця!
Бо заглядає сум
в самі зіниці.
2020
Автор: Світлана Крижановська (Маярчак)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899272
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2020
автор: Світлана Крижановська